Головний мозок людини вкритий трьома оболонками – тверда мозкова оболонка (ззовні), арахноїдальна оболонка (середня) та м’яка мозкова оболонка (безпосередньо прилягає до мозку). Менінгіома та її типи походять з арахноїдальної оболонки (тому раніше вони називались «арахноендотеліоми»).
Менінгіома – це, в більшості випадків, доброякісна позамозкова пухлина. Вона походить з оболонок головного мозку, які покривають мозок з усіх сторін, тому ці пухлини можуть виникати в будь-якій ділянці. Найчастіше менінгіоми зустрічаються у осіб працездатного віку: 35 – 60 років.
Чому виникає менінгіома
Однозначна причина виникнення менінгіом до теперішнього часу не відома. Існує декілька теорій виникнення (вірусна, генетична, після радіаційна, гормональна, генетична та ін.), але суперечки в науковому світі продовжуються.
Частіше менінгіома виникає у жінок працездатного віку (40 – 60 років). Співвідношення жінок до чоловіків 4:1
Більше про те, як гормони можуть впливати на розвиток менінгіоми, читайте в статті менінгіома та гормональні зміни: вплив на організм та способи регуляції.
Види менінгіом
Менінгіома поділяється в залежності від типу клітин (в англомовній літературі використовується термін “grade”):
Визначення типу пухлини та ступеню її злоякісності можливо виключно дослідженням безпосередньо тканини пухлини видаленої хірургічним шляхом (патогістологічне та імуногістохімічне дослідження). Всі інші методи дослідження не можна вважати достовірними.
Розподіл менінгіоми по локалізації
Менінгіоми поділяються за місцем розташування у голові. Умовно їх можна розділити на дві основні групи:
- Конвекситальні менінгіоми — розташовані біля зовнішньої поверхні головного мозку.
- Базальні менінгіоми — знаходяться біля нижньої поверхні головного мозку та походять із основи черепа.
Чому базальні менінгіоми складніші в лікуванні?
Базальні менінгіоми є більш складними для хірургічного втручання через їх розташування біля життєво важливих структур:
- Великі судини (сонна артерія, основна артерія та їх гілки)
- Черепні нерви (зорові, окорухові та інші)
- Стовбур головного мозку – центр дихання, серцебиття та інших життєво важливих функцій
Роль розміру пухлини
Великий розмір новоутворення ускладнює лікування, особливо базальних менінгіом. Збільшуючись, пухлина:
- Тисне на стовбур головного мозку
- Зміщує його в протилежну сторону
- Викликає порушення кровообігу
- Має більшу ймовірність обростання життєво важливих судин і нервів
Збільшуючись в розмірі, пухлина починає спочатку тиснути на стовбур мозку, а вже потім зміщувати його в протилежну сторону, викликаючи порушення кровообігу.
Чим більша пухлина, тим більша імовірність обростання життєво важливих судин та черепних нервів.
Менінгіома: симптоми
Найчастішим симптомом є головний біль. Він присутній практично у всіх хворих. У зв’язку з низькою медичною культурою на цей симптом часто не звертають уваги та лікуються «народними засобами».
Головний біль часто носить локальний характер – потилиця, «давить на очі» та ін. Головний біль не є специфічним симптомом, але в разі його появи в ранкові години, протягом тривалого часу, а особливо якщо біль супроводжується нудотою та блюванням, пацієнтові варто звернутись до лікаря.
Також серед неспецифічних симптомів необхідно відмітити запаморочення. Пацієнти часто пояснюють його втомленням та «постійними стресами». Але якщо з’явилось запаморочення, що не піддається «звичному» для пацієнта лікуванню потрібно також звернутись до спеціаліста.
Менінгіома має й інші симптоми, які залежать від місцезнаходження пухлини:
- Зниження гостроти зору, зір «як у тунелі»
- Косоокості, двоїння в очах
- Перекос обличчя
- Зниження слуху або глухоту на одне вухо
- Відчуття шуму чи дзвону в одному вусі
- Порушення чутливості або болі в одній половині обличчя
- Сиплість голосу, порушення ковтання, зміна голосу
- Судомні напади. Судомні напади є однією з найсерйозніших проблем при менінгіомі, суттєво знижуючи якість життя пацієнтів. Хірургічне лікування залишається методом вибору для пацієнтів, у яких менінгіома виявлена вперше, і дає змогу встановити точний гістологічний діагноз. В більшості випадків операція допомагає позбавитися судомних нападів, але іноді вони можуть зберігатися або навіть виникати вперше після хірургічного втручання.
- Запаморочення, хиткість ходи
Спочатку симптоми можуть бути поодинокими, але з часом приєднуються інші.
Оскільки в більшості випадків менінгіоми – доброякісні новоутворення, вони ростуть повільно, роками і, відповідно, прояви наростають дуже поволі і часто залишаються непомітними аж до періоду, коли мозок далі не може компенсувати здавлення вже великою пухлиною.
Діагностика менінгіоми
Якщо у пацієнта з’являються вищезазначені скарги, то необхідно обов’язково звернутися до спеціаліста. Лікар проводить неврологічний огляд та визначається з видом обстеження.
На сучасному етапі діагностики в Україні першочергово проводять нейровізуалізуючі обстеження:
- Комп’ютерна томографія (КТ)
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного мозку
Ці методи є базовими і дозволяють виявити зміни в мозку.
Детальніше про те, в чому саме різниця між цими методами, читайте в статті у чому різниця між КТ та МРТ.
Хто ставить діагноз?
Результати КТ та МРТ описує рентгенолог, проте заключення про діагноз дає виключно спеціаліст-лікар. Лікар самостійно визначає, які додаткові обстеження необхідні:
- Енцефалограма
- Доплерографія
- Ангіографія
- Використання контрастних речовин
Чому не варто займатися самолікуванням та самостійним дообстеженням?
Самостійний вибір додаткових методів обстеження може призвести до:
- Використання малоінформативних або зайвих досліджень
- Затримки у встановленні точного діагнозу
- Непотрібних фінансових та часових витрат
Лікування менінгіоми
Після дообстеження лікар може запропонувати кілька варіантів лікування.
Вибір методу лікування вирішується сумісно лікарем та пацієнтом після пояснення пацієнту перспектив розвитку захворювання та всіх можливих для даної патології існуючих методів лікування.
Спостереження за пухлиною
Враховуючи те, що менінгіома є пухлиною, що нерідко росте повільно, то у пацієнтів з відсутністю неврологічної симптоматики, важкими супутніми захворюваннями, при похилому віці, допускається такий варіант.
Хірургічне лікування
В сучасному світі хірургічне лікування є методом вибору і найрозповсюдженішим. Суть лікування полягає в безпосередньому видаленні всієї або більшої частини пухлини та її гістологічному дослідженні.
Основним принципом хірургічного лікування є збереження та покращення якості життя пацієнта, тому не завжди доцільне повне видалення менінгіоми.
При плануванні операції та під час втручання хірург вирішує питання, що краще для пацієнта – повне чи часткове видалення із доповненням іншими методами лікування. Також на даний фактор впливає вік хворого, наявність у нього супутніх захворювань (цукровий діабет, перенесений інсульт або інфаркт міокарда та ін.), особливості розташування та росту менінгіом з обростанням життєво важливих структур головного мозку.
Оцінка можливих наслідків після видалення менінгіоми є важливою складовою вибору методики лікування, що зобов’язує використовувати при хірургічному втручанні мікроскоп, ультразвуковий аспіратор, ендоскопічну техніку, моніторинг черепних нервів та багато інших сучасних засобів, які стандартно застосовуються в нашій клініці.
Променеві методи лікування
Радіохірургія або радіотерапія, що також проводяться в Інституті нейрохірургії.
Радіохіругія
Радіохіругія, як основний метод лікування (з метою зупинки росту пухлини, видалення при цьому не відбувається) може використовуватись при менінгіомах малого розміру (до 25-30 мм), при наявності важкої супутньої патології, що унеможливлює проведення відкритого хірургічного втручання або при відмові пацієнта від хірургічного лікування. Часто радіохірургія доповнює хірургічне лікування – у випадках неповного видалення та продовженого росту пухлини.
Радіотерапія
Радіотерапія – дуже рідко застосовується як єдиний метод лікування. Частіше є доповненням хірургічного лікування при атипових та анапластичних формах менінгіом.
Щоб побачити реальний клінічний випадок менінгіоми та сучасні підходи до лікування, ознайомтесь зі статтею менінгіома: випадок та підходи до лікування.
Відновлення та ускладнення після лікування менінгіоми
В більшості випадків перебування хворого в нейрохірургічному стаціонарі займає близько 7-10 днів. Термін початку реабілітації визначається місцем розташування менінгіоми. Лікар враховує кілька факторів і спільно з пацієнтом планує початок відновлення.
Щоб детально дізнатися про можливі ускладнення та перебіг реабілітації після операції на мозку, читайте наслідки після видалення менінгіоми.
Стосовно ускладнень після проведення лікування
Наша клініка уникає таких слів, як «гарантія» або «стовідсотковий результат». Нейрохірургічні операції є одними з найскладніших в медицині, а особливо у випадках краніо-базального розташування пухлин, тому використання таких термінів ми вважаємо некоректним. повну та відверту інформацію Ви отримаєте під час спілкування з Вашим лікарем.
Маємо зазначити, що наша клініка є єдиною спеціалзованою в Україні з 1988 року з найбільшим досвідом роботи і, відповідно, кращими результатами лікування.
Кожен з методів лікування має свої переваги та недоліки. При зверненні до нейрохірурга Вам обов’язково детально пояснять всі можливі варіанти лікування, ризики та можливі наслідки. Розмова між пацієнтом та лікарем залежить від індивідуального випадку.
Розгорнуту консультацію з приводу Вашого захворювання та відповіді на всі запитання Ви можете отримати в нашій клініці, що вже понад 30 років спеціалізується на лікуванні цієї патології і має найбільший досвід в Україні.
